Остеоартроз є захворюванням суглобів при якому вражається хрящ суглобу разом з кістковою тканиною, на якій лежить цей хрящ. При остеоартрозі крім ураження хрящу ще виникають і деформації кісткової тканини у вигляді остеофітів – розростань кістки (малюнок нижче).
Хрящ не має власних судин і нервів і тому не болить. Він підживлюється шляхом дифузії з судин кісткової тканини. Угасання хряща при остаоартрозі найчастіше починається з змін кровообігу кісткової тканини, але перебіг цих двох паралельний.
Болить при остеоартрозі кісткова і деякі м’які тканини, де багато нервів і нервових закінчень. Хрящ суглоба не болить.
З віком дегенеративні зміни скелетної системи людини посилюються в тій, чи іншій мірі, в залежності від способу життя та багатьох інших факторів. Скоріше тому, що навантаження на суглоби ніг значно вищі ніж на суглоби верхніх кінцівок. Але існує суттєвий перелік факторів, які можуть прискорити цей процес (читати нижче).
Хто в Центрі Меддіагностика діагностує і лікує остеоартроз
Обладнання для діагностики остеоартрозу і інших захворювань суглобів
У той час як для верхньої частини тіла ці розлади переважно вражають м’язово-сухожильні структури, дегенеративні зміни в нижніх кінцівках переважно впливають на кістки та суглобовий хрящ.
Серед них остеоартроз (не плутати з артритом, який є іншим захворюванням, незважаючи на деякі спільні симптоми) є найпоширенішим після 50 років через знос суглобового хряща, зокрема коліна, стегна та кистей.
У цій статті ми пояснимо, як розпізнати біль у суглобах, спричинений остеоартрозом, як полегшити симптоми за допомогою фізіотерапії та деяких корисних вправ.
Не тільки біль у суглобах: що таке остеоартроз?
Серед дегенеративних захворювань скелета остеоартроз, або простіше артроз, є найпоширенішим і є значною причиною болю та інвалідності, оскільки він спричиняє поступове, але значне обмеження рухів. Остеоартроз – це фактично хронічна больова, незапальна артропатія (тобто патологія, пов’язана із суглобом), яка анатомічно пов’язана з дегенеративними змінами суглобового хряща.
Артроз (складова остеоартрозу) класифікується на чотири стадії, від 1 до 4, залежно від пошкодження суглоба, яке можна перевірити лише за допомогою рентгенографії.
Артроз 1 та 2 стадії: важливо пройти спеціальну реабілітаційну програму чим швидше та послідовно, щоб максимально відтермінувати появу серйозних симптомів та скутості суглобів.
Артроз 3 стадії: у цьому випадку обмеження рухливості суглобів вже значне, але постійна фізіотерапія може допомогти підтримувати стабільність прогресуючого зменшення рухів та покращити якість життя, поки очікується рішення про можливу операцію.
Артроз 4 стадії: це найсерйозніша стадія, яка потребує хірургічного втручання, що зараз є дуже поширеним рішенням, особливо у випадку ендопротезування колінного або кульшового суглоба. 4 стадія – це повністю втрачається хрящ і одна кісткові кінці суглобу торкаються один до одного без пом’якшувальної прокладки – хряща.
Причини первинного та вторинного остеоартрозу
Залежно від конкретних причин, остеоартроз поділяється на первинний та вторинний артроз.
Первинний остеоартроз виникає без будь-якої видимої причини, зазвичай внаслідок зносу та старіння у суглобах, які до цього моменту були здоровими.
Однак вторинний остеоартроз виникає в результаті певних дій, які змінюють хрящове мікрооточення: серйозна травма або перелом, інфекційний або запальний процес, вроджені аномалії суглобів, метаболічні дефекти, ендокринні або невропатичні розлади, і це лише деякі з них.
Симптоми та ділянки тіла, найбільш схильні до остеоартрозу
Остеоартроз – це дегенеративний процес, який може вражати різні суглоби в організмі, особливо ті, що піддаються найбільшому щоденному навантаженню. Тому цілком нормально, що стегна та коліна є найбільш ураженими суглобами. Іншими ділянками, схильними до артрозу, є кисті рук, де найпоширенішими формами є ризоартроз та нодальний артроз, а рідше плече, лікоть та зап’ястя.
Біль є найчастішим симптомом остеоартрозу, який часто описують як тупий та глибокий. Спочатку він посилюється при навантаженні та зменшується під час відпочинку, але на більш просунутих стадіях може стати постійним. Іншим важливим симптомом є скутість суглобів, особливо вранці після пробудження або після періоду бездіяльності.
У якому віці починається остеоартроз? Трохи статистики
Виникнення артрозу після 65 років становить 60% у чоловіків та 70% у жінок. Навіть у наступній нижчій віковій групі, між 50 та 65 роками, спостерігається висока частота виникнення через нормальний процес старіння суглобового хряща. Рідше первинний остеоартроз вражає людей віком до 40 років; у цих випадках це, як правило, люди, які тривалий час займаються змагальними видами спорту.
Різниця між остеоартритом та остеоартрозом
Остеортроз та остеоартрит – це два різних захворювання, хоча вони можуть мати спільні ознаки та симптоми. Фактично, остеоартрит (артрит) – це запальне захворювання, тобто спричинене запальним процесом у суглобі. Окрім болю та скутості, які також є типовими для остеоартрозу, остеоартрит характеризується набряком та відчуттям жару. Біль може бути присутнім навіть у стані спокою – на відміну від артрозу (принаймні, у його найменш важких формах) – і також може вражати молодих людей, що не є поширеним явищем при артрозі. Крім того, остеоартрит також може бути спричинений аутоімунними та ревматичними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит, подагра або вовчак.
Фізіотерапія остеоартрозу: що включає програма реабілітації
Усі методи лікування остеоартрозу включають спеціальну програму реабілітації, яка має чотири основні цілі:
- знеболення;
- відновлення функції суглоба, тобто відновлення функціонально корисного та безболісного суглоба, ефективної мускулатури та пропріоцепції;
- зменшення симптомів інвалідності;
- покращення якості життя.
Ця програма особливо корисна для лікування 1 та 2 стадій артрозу, коли пошкодження хряща суглоба ще не досягло надто тяжкого рівня.
На запущених стадіях, коли це можливо, хірургічне втручання є найкращим варіантом. Однак часто консервативне лікування остеоартрозу, наприклад, у випадку артрозу кульшового суглоба, є єдиним терапевтичним рішенням для пацієнта або в багатьох випадках є тимчасовим рішенням з метою відтермінування операції із заміни.
Під час фізіотерапії кроки такі:
- Лікування болю за допомогою мануальних та інструментальних терапевтичних методів та надання пацієнту рекомендацій щодо того, як не навантажувати суглоб додатково.
- Лікувальна фізкультура та фізична активність спеціально для лікування остеоартрозу. Лікувальна фізкультура не тільки зменшує біль та покращує функцію, але й частково відновлює артикуляцію, зміцнює стабілізуючі м’язи навколо суглоба та покращує координацію (т.з. пропріоцептивне перевиховання).
- Реабілітаційне лікування після операції ще важливіше для відновлення функціональності суглоба, зміцнення м’язів та повернення незалежності.
Корисні вправи та поради на ранніх стадіях артрозу коліна та кульшового суглоба
У разі артрозу кульшового або коліна на ранніх стадіях (стадія 1 або 2), програма фізіотерапії повинна складатися з:
- безболісних кардіоаеробних вправ, таких як їзда на велосипеді або ходьба на свіжому повітрі (або використання велотренажера, або бігової доріжки в тренажерному залі) та плавання, що знімає навантаження на суглоб.
- вправ на розтяжку та рухливість суглобів для зняття скутості.
- вправ для зміцнення м’язів, особливо сідничних, квадрицепсів та сіднично-гомілкових м’язів (задньої частини стегна).
- вправ для стабілізації корпусу з метою зміцнення всіх м’язових структур у центрі тіла та підтримки правильної постави.
За необхідності, здорове, збалансоване харчування, спрямоване на поступове зниження ваги.
Ці вправи повинні бути персоналізованими та розробленими разом з фізіотерапевтом з досвідом реабілітації, який знатиме, як коригувати навантаження та час відпочинку відповідно до клінічного стану та віку людини, яка страждає на артроз.
