ВСЯ ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ В ОДНІЙ БУДІВЛІ

Чому паморочиться голова причини та форми запаморочення

Багато людей хоча б одного разу стикалися з неприємним відчуттям, коли світ довкола починає пливти, а земля ніби йде з-під ніг. Якщо такий стан виникає часто, важливо з’ясувати причини запаморочення, адже це може бути симптомом прихованої поки що хвороби.

Чому паморочиться голова причини та форми запаморочення

Визначення запаморочення

Симптом, у якому відбувається порушення сприйняття власного тіла у просторі, називають запамороченням, чи вертиго (vertigo).

Термін охоплює будь-які розлади – від легкої дезорієнтації до тяжких уражень вестибулярного апарату. Такий стан часто є ознакою неврологічних, соматичних чи психічних захворювань.

Анатомія та механізм розвитку патології

При запамороченні пацієнт визначає становище свого тіла як стабільне, а навколишні предмети – рухаються по колу або лінійно (відчуття падіння чи підйому, різких поштовхів). Це пов’язано з порушенням прийому нейронних імпульсів, відповідальних за формування картини визначення свого тіла, і навіть окремих його частин. У нормальному стані інформація надходить до органів-рецепторів, а від них через периферичні зв’язки, що знаходяться в спинному мозку, пройшовши гіпоталамус, вони доставляються в тім’яну частину головного мозку.

Ще один орган, який відповідає за збереження рівноваги – внутрішнє вухо. Воно має складну будову та заповнене зсередини рідиною. При нахилах і поворотах голови вона рухається і чутливі клітини приймають сигнали, що дозволяють ідентифікувати положення тіла в просторі.

Нервова система збирає інформацію, що надходить через органи почуттів, м’язову тканину та середнє вухо і передає її в мозок.

Нервова система
Нервова система передає інформацію від органів чуття до мозку.

Запаморочення, тобто дезорієнтація, може виникнути через порушення на різних рівнях:

  • периферичному – розлад відзначається під час проходження імпульсу через вестибулярний нерв чи середнє вухо;
  • проміжному – виникає під час передачі інформації від внутрішнього вуха до ЦНС;
  • центральному – пов’язане з патологією мозку та його нездатності інтерпретувати сигнали.

При цьому клінічні ознаки вертиго однакові і виражаються у просторовій дезорієнтації, порушенні балансу та відчутті руху навколишніх предметів.

Для діагностики причини розладу та визначення механізму розвитку симптомів лікарі клініки «Меддіагностика» проводять комплексне дослідження, звертаючи увагу на супутні ознаки.

Причини виникнення

Буває, що запаморочення викликають зовнішні фактори:

  • катання на каруселі;
  • захитування;
  • підвищене фізичне навантаження;
  • різка зміна положення голови;
  • метеочутливість.

Якщо стан триває трохи більше 30 секунд, це вважається нормальним. Але якщо вертиго виникає без зовнішніх причин і продовжується досить довго, це може бути викликано порушенням роботи вестибулярного апарату.

Серед найбільш поширених патологій ураження периферичних відділів вестибулярного аналізатора виділяють такі:

Поразка лабіринту

  • лабіринтит
  • синдром Меньєра
  • доброякісне позиційне запаморочення
  • побічна дія лікарських засобів та інтоксикація
  • черепно-мозкові травми, що спричинили пошкодження кори головного мозку

Поразка преддверно-равликового нерву

  • вестибулярний нейроніт
  • невринома (шваннома) переддверно-равликового нерву
  • побічна дія лікарських засобів та інтоксикація
  • поразка центральних відділів вестибулярного аналізатора
  • ураження стовбура мозку
  • вертебробазилярна недостатність
  • інсульт

Поразка мозочка

  • дегенеративні захворювання
  • запальні захворювання
  • пухлини

Також нерідко запаморочення виникає в результаті отруєння чи інтоксикації організму (наприклад, при інфекційному захворюванні).

Симптоми та ознаки

Пацієнти, які скаржаться на запаморочення, описують свій стан наступним чином:

  • відчуття руху предметів у просторі;
  • втрата рівноваги, відсутність координації, неможливість підтримувати баланс;
  • почуття здавленості у голові;
  • нудота;
  • нетверда хода.
запаморочення та нудота
Пацієнти, які скаржаться на запаморочення, іноді відчувають нудоту.

При русі, зміні положення тіла, нахилі чи повороті голови симптоми посилюються. Вони можуть тривати від кількох хвилин до кількох годин.

Фактори ризику

Причини, що провокують виникнення патології, можуть бути різними:

  1. Різка зміна положення голови (це свідчить про позиційне запаморочення).
  2. Менструації.
  3. Депривації (брак) сну.
  4. Стрімке переміщення перед очима об’єктів, що рухаються.

Іноді вертиго виникає у хворих з фобіями при панічних атаках, викликаних перебуванням у закритому просторі, у місцях скупчення людей, при погляді з висоти. При фістульному синдромі викликати запаморочення можуть гучні звуки. Найчастіше провокуючим чинником стають вертебральні розлади.

Лікарі у київській клініці «Меддіагностика» зможуть встановити причину захворювання та призначити адекватне лікування для полегшення стану.

Класифікація запаморочень

Незважаючи на подібність клінічної картини при вертиго, патологічний стан буває викликаний різними захворюваннями.

Системне або вестибулярне запаморочення

Цей тип vertigo пов’язують із розладами вестибулярного апарату, спричиненими черепно-мозковими травмами, порушенням кровотоку чи запальними процесами. До цієї категорії відносять і периферичний розлад, що виникає внаслідок ураження вестибулярних рецепторів.

За такої патології головний мозок залишається здоровим, і хвороба не загрожує життю пацієнта. Але симптоми, що виникають, можуть стати постійними, що сильно погіршує якість життя і призводить до втрати працездатності. Найчастіше системні поразки спостерігаються у осіб похилого віку.

Несистемне

Причинами таких станів можуть стати порушення роботи різних відділів мозку, що регулюють рухову активність та відповідають за координацію – мозочка та інших структур. Крім того, сюди відносять запаморочення, пов’язані із психогенними причинами. У таких випадках напад вертиго розвивається під час стресу, депресії чи панічної атаки.

До якого лікаря звертатися

Коли турбують запаморочення, що виникають регулярно без зовнішніх причин і супроводжуються такими симптомами, як слабкість, нудота, головний біль, необхідно звернутися в клініку для обстеження. У Медіагностиці працюють неврологи вищої категорії.

Гонгальський Володимир Володимирович
Доктор медичних наук, ортопед-травматолог, невролог
Костьєв Ігор Кімович
Медичний директор, лікар-невролог
Максімов Григорій Олександрович
Помічник директора
Волков Михайло Вікторович
Лікар-невролог
Мазур Олег Васильович
Лікар-невролог

Після обстеження лікар зможе з’ясувати причину патології та призначити адекватне лікування запаморочення або направити за наявності показань до іншого фахівця – вертебролога чи нейрохірурга.

Методи діагностики

При зверненні до клініки у пацієнта має бути детальне обстеження. У центрі Медіагностики створені всі умови, що дозволяють виявити причини патології. На первинному огляді лікар ознайомиться зі скаргами, проведе детальне опитування. Такий підхід дозволяє ідентифікувати причину вертиго та призначити індивідуальну схему діагностики.

Збір скарг та анамнезу

При першому зверненні пацієнту будуть поставлені такі питання:

  • коли він помітив перші симптоми;
  • яка тривалість нападів;
  • який, на думку хворого, характер запаморочення, чи бувають переднепритомні стани;
  • які чинники провокують початок нападу;
  • чи є супутні симптоми – головний біль, слабкість, зорові чи мовні розлади, зниження слуху та шум у вухах.
Збір скарг
При першому зверненні пацієнту ставлять питання про його стан.

Пацієнту необхідно максимально точно та докладно розповісти фахівцю про свої відчуття. Це допоможе лікарю точніше зрозуміти можливу причину хвороби та перейти до наступного етапу.

Фізичне обстеження

При такому огляді проводять координатні та позиційні проби, перевірку стійкості в позі Ромберга (пацієнта просять стати, зсунувши п’яти, заплющити очі та витягнути руки перед собою), оцінку порушення балансу під час ходьби. Роблять тест Хальмаг – Кертойза, який дозволяє оцінити вестибулярний рефлекс.

Проводяться ортостатичні та постуральні проби. За допомогою окулярів Френзеля, що ускладнюють фіксацію погляду, визначають характер ністагму: периферичний чи центральний.

Інструментальне

Найчастіше визначити причину патології можна ще на первинному прийомі після фізикального обстеження. Але іноді за наявності супутніх захворювань або при підозрі на поразку ЦНС потрібні додаткові інструментальні методи.

Так, якщо лікар передбачає поразку мозочка або стовбурових структур мозку, показано пройти КТ або МРТ обстеження. Знімки дозволять виявити захворювання, що супроводжуються запамороченням, наприклад, церебральний інфаркт, розсіяний склероз, новоутворення та інші аномалії ЦНС.

При підозрі на цереброваскулярні патології показано проведення УЗД артерій. Дослідження призначають за наявності в анамнезі серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та спадкової схильності. Для виявлення кардіогенних причин направляють на ЕКГ або ВІЛ-КГ.

Устаткування для діагностики

МРТ апарат Toshiba Vantage Elan 1.5 тесла
УЗД апарат Philips AFFINITY 50
Рентгенівський комплекс «Radspeed» SHIMADZU
УЗД апарат GE LOGIQ F8

Способи лікування

Лікарі клініки «Меддіагностика» у Києві за результатами обстеження підберуть найефективнішу терапевтичну схему. У більшості випадків, коли запаморочення не становить небезпеки для життя пацієнта, достатнім буває симптоматичне лікування.

Медикаментозна терапія

Пацієнтам найчастіше призначають наступні препарати особливо у поєднанні з плазматерапією:

  • вестибулітики, що запобігають виникненню вертиго;
  • нейролептики;
  • протиепілептичні ліки;
  • діуретики, що запобігають появі набряків;
  • антигістамінні засоби (за потреби).

Хворому слід точно виконувати припис лікаря, не перевищувати дозу та не переривати курс.

Немедикаментозна

У лікуванні запаморочень добре зарекомендували себе фізіотерапевтичні процедури:

  • лікувальна гімнастика;
  • масаж шийно-комірної області;
  • електро- та фонофорез;
  • рефлексотерапія (акупунктура);
  • гідромасаж.

Таке лікування спрямоване на покращення кровообігу в проблемних зонах – плечей, шиї, голови. Це допомагає стабілізувати та покращити стан пацієнта.

Небезпечні наслідки та ускладнення

Найчастіше вертиго не загрожує життю людини. Але іноді воно буває симптомом небезпечних патологій, таких як нейроніт або хвороба Меньєра, онкологічних захворювань, крововиливів у мозок. У довгостроковій перспективі це може призвести до втрати працездатності та погіршення якості життя. Тому при систематичному виникненні запаморочення рекомендується не зволікати зі зверненням до лікаря.

Профілактичні заходи

Попередити вертиго можна, якщо дотримуватись простих правил:

  1. Слідкувати за рівнем артеріального тиску.
  2. Регулярно провітрювати приміщення, частіше гуляти на свіжому повітрі.
  3. Дотримуватись режиму дня, намагатися вставати і лягати в один і той же час, спати не менше 7, але не більше 9 годин на добу.
  4. Не допускати перевтоми, чергувати роботу та відпочинок.
  5. Дотримуватися правильного харчування, стежити за тим, щоб у раціоні був баланс білків, жирів та вуглеводів, була достатня кількість вітамінів та мікроелементів.

Обов’язково потрібно виключити чи звести до мінімуму вживання алкоголю, відмовитися від куріння.

“Ефективним лікування може бути лише при встановленні правильного діагнозу”. Стосовно конкретного захворювання: “Діагностика та лікування проводиться в Центрі “Меддіагностика”.

Вартість послуг
Записаться на приём Как проехать

Акції

Лечебно-диагностический центр «Меддиагностика»
Записаться
Позвонить
Как проехать