ВСЯ ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ В ОДНІЙ БУДІВЛІ

Основні причини шуму у вухах та голові

Шум у вухах – неприємний симптом, який може свідчити про наявність захворювань нервової, опорно-рухової або серцево-судинної системи. Ігнорувати цю ознаку не можна, оскільки патології, що викликають його, можуть призводити до небезпечних ускладнень. Тому потрібно пройти повне обстеження, за необхідності розпочати лікування.

Шум у вухах
Шум у вухах є неприємним симптомом деяких захворювань.

Загальна інформація про шум у вухах

Так називаються слухові відчуття, що виникають за відсутності зовнішніх джерел звуку. Йдеться про шум, який чує лише сама людина. Рідко трапляються об’єктивні форми, коли слухові відчуття виникають через м’язову вібрацію. Її при використанні фонендоскопа чує лікар. Точних даних щодо поширеності симптому немає. Це пов’язано з тим, що зафіксувати шум здебільшого не вдається. Проводився експеримент, у якому людей поміщали в тиху кімнату. Більшість учасників повідомляла про появу шуму у вухах.

Жителі великих міст можуть не помічати наявність такого симптому через постійне звукове тло. У повній тиші слух загострюється, вухо починає вловлювати шуми, що видаються організмом. Іноді мозок заповнює відсутність звуків сигналом, що генерується самостійно. Відрізнити такі відчуття ознак патології досить складно.

Особливості прояву

Шум у вухах (Тінітус) описується як скрип, дзвін, виття, шурхіт. На ранніх стадіях випадків цей симптом не погіршує якість життя. Однак згодом він стає більш вираженим. Симптом може торкатися одного або обох вух. У першому випадку дзвін викликається локальними факторами. Системний характер патологія носить, якщо шум присутній у обох вухах. При обстеженні пацієнтів звертають увагу на супутні симптоми: порушення слуху, запаморочення, біль голови, нудоту.

Особливості прояву
Шум у вухах з часом стає більш вираженим.

Основні види гулу у вухах

Ознака класифікується за стадією розвитку, чутності, тональності, локалізації.

За стадією розвитку

Існує 4 ступеня тінітуса:

  1. Шум не сприяє погіршенню самопочуття.
  2. Симптом спричиняє неприємні відчуття. В умовах тиші людина почувається некомфортно, не може спати.
  3. Неприємні відчуття є постійно. Якість життя знижується, людина не може нормально виспатися.
  4. Шум сильно заважає виконанню повсякденних справ, не дає заснути.

За рівнем чутності

Шум у вухах буває:

  • об’єктивним, за певних умов чутний іншим;
  • суб’єктивним, що помічається лише самим пацієнтом.

За тональністю

Залежно від цієї характеристики шуми бувають високочастотними або низькочастотними. У першому випадку звуки можуть погіршувати слух, порушувати роботу нервової та травної систем. Низькочастотні звуки не впливають на якість життя, легко усуваються.

За тональністю
Шум може погіршити слух, порушити роботу нервової системи.

За характером звучання

Патологічний стан проявляється виникненням наступних шумів:

  • гул, що свідчить про перевтому, дефіцит вітамінів, хронічну втому;
  • пульсація, що вважається ознакою нестачі кисню, захворювань серцево-судинної системи;
  • клацання, що свідчить про нерівномірні скорочення та судоми м’язів;
  • дзвін, що виникає при тривалому впливі гучних звуків (ознака часто виникає у працівників фабрики, закладів громадського харчування);
  • свист, що спостерігається при алергічних реакціях, отиті, простудних захворюваннях.

За локалізацією

Шуми класифікуються за розташуванням ураженої ділянки. Симптом виникає при патології:

  • зовнішнього чи внутрішнього вуха;
  • слухового каналу;
  • кіркових відділів мозку.

Причини виникнення

Появі шуму у вухах сприяє безліч захворювань, це може ускладнювати діагностику.

Акустична травма

Порушення слуху викликається як разовим впливом звуку надмірної гучності (рок-музики, пострілів, салюту), так і постійним впливом (прослуховуванням мелодій через навушники, робота в гучних цехах).

Акустична травма
Акустична травма викликається гучною музикою.

Гостра травма призводить до тимчасової втрати слуху, появи свисту або дзвону у вухах. Ці симптоми супроводжуються запамороченням, ломотою у скронях.

Клінічна картина хронічної травми розгортається поступово. Спочатку людина чує короткочасні шуми. Вони з’являються після тривалої дії гучного звуку. Надалі симптом набуває постійного характеру, слух пацієнта погіршується. Це призводить до зниження працездатності, розвитку приглухуватості та неврологічних захворювань.

Вікові зміни

Неприємні симптоми найчастіше виникають після 55 років. Після 65 років ймовірність появи шуму у вухах збільшується на 40%. Пацієнт скаржиться на двосторонній гул, який спочатку буває слабким і не заважає повсякденним заняттям. Згодом інтенсивність звуків підвищується, особливо у нічний час. Через це люди похилого віку не можуть нормально спати. Тінітус у них виникає через дегенеративні зміни в органах слуху, які потребують лікування.

Гіпертонічна хвороба

Шуми у вухах часто виникають у періоди різкого підвищення артеріального тиску. Від показників залежить інтенсивність звуків. Появі шумів сприяє прискорений рух крові по звуженим артеріями з гіпертрофованими стінками.

Гіпертоніки іноді чують слабкий гул, що виникає разом із головним болем та нудотою. При кризі шум посилюється, з’являється бриж в очах.

Патологічні процеси у вусі

Шум може виникати через поразку слухового аналізатора, що призводить до порушення звукового сприйняття, дискоординованої роботи різних відділів вуха. Ці патології викликають дзвін чи свист, які зникають після лікування основного захворювання.

Поразка внутрішнього вуха
Поразка внутрішнього вуха сприяє появі шумів.

При деяких захворюваннях внутрішнього вуха, що складно піддаються терапії, тінітус набуває постійного характеру. Появі шумів сприяють:

  • ураження внутрішнього вуха (отосклероз, синдром Меньєра);
  • перекриття слухового проходу сторонніми тілами, сірчаними пробками, водою;
  • запалення середнього та зовнішнього вуха, євстахієвої труби.

Судинні розлади

Найчастіше неприємні відчуття виникають при атеросклерозі: появі бляшок холестерину на стінках судин. Захворювання призводить до порушення кровотоку, що викликає пульсацію у вухах. Більшість пацієнтів скаржаться на односторонній шум. Це пов’язано з пошкодженням судин вуха. Гучний односторонній шум виникає і у пацієнтів із аневризмами мозкових артерій. Він поєднується із запамороченням, головними болями.

Пухлинні причини

Найбільш поширеною причиною вважається невринома – доброякісне новоутворення слухового нерву. Першим симптомом захворювання стає односторонній тінітус. Пацієнт скаржиться на постійний гул, що зберігається у нічний час. У міру зростання пухлини погіршується слух, інтенсивність шуму зростає. При гломусних новоутвореннях тінітус поєднується з асиметрією обличчя, проблемами з ковтанням.

Пухлина
Пухлина є найпоширенішою причиною шуму у вухах.

Шийний остеохондроз

Сторонні звуки найчастіше чуються після тривалого перебування у незручному положенні або поворотах голови. Причиною стає здавлювання судин. Симптом при остеохондрозі виникає періодично і має слабку виразність. На працездатність неприємні відчуття не впливають.

При сильному пошкодженні шийних хребців з’являється постійний гул у вухах, що поєднується з болями в шиї та запамороченням.

Черепно-мозкові травми

Травмовані місця призводять до появи дзвону або свисту у вухах, але вони не викликають особливого дискомфорту. При виражених ушкодженнях слухові відчуття супроводжуються сильним головним болем, нудотою, блюванням. Іноді симптом виникає через кілька днів після травми. Поява незвичних слухових відчуттів після удару або травми стає приводом для звернення до лікаря. Черепно-мозкові травми проводять до крововиливів, переломів кісток голови.

Ускладнення фармакотерапії

Неприємні відчуття у вухах найчастіше з’являються через кілька днів після початку лікування інфекцій та хронічних патологій, це пов’язано з ототоксичним впливом деяких препаратів. Така ознака зустрічається у гіпертоніків, що змушені регулярно приймати засоби різних груп. Побічні ефекти з боку органів слуху виникають при прийомі:

  • транквілізаторів, наприклад феназепаму;
  • антибіотиків групи макролідів та тетрациклінів;
  • нестероїдних протизапальних засобів;
  • діуретиків.
Ускладнення фармакотерапії
Побічні ефекти виникають при прийомі транквілізаторів та антибіотиків.

Інші рідкісні причини

Виникненню шумів можуть сприяти:

  • вади слухового аналізатора (нейросенсорна приглухуватість, синдром Гольденхара);
  • захворювання ендокринної системи (пухлини гіпофіза та щитовидної залози);
  • патології нирок, шлунка, кишківника;
  • неврологічні захворювання (порушення мозкового кровообігу, розсіяний склероз);
  • алергічні реакції;
  • запалення скронево-нижньощелепного суглоба.

До якого лікаря слід звернутися

Почати обстеження в клініці «Медіагностика» у Києві варто з відвідування отоларинголога. Він виявляє патології органів слуху, детально досліджує функції аналізатора та всіх структур. За відсутності ЛОР-захворювань лікар дає направлення до інших вузьких спеціалістів:

  • невролога, який займається лікуванням патологій головного та спинного мозку;
  • кардіолога, який обстежує серцево-судинну систему;
  • ендокринолога.
Гонгальський Володимир Володимирович
Доктор медичних наук, ортопед-травматолог, невролог
Костьєв Ігор Кімович
Медичний директор, лікар-невролог
Максімов Григорій Олександрович
Помічник директора
Волков Михайло Вікторович
Лікар-невролог
Мазур Олег Васильович
Лікар-невролог

Обстеження та способи діагностики

Для виявлення причин тінітусу проводять:

  • консультацію та огляд отоларинголога;
  • реоенцефалографію (дослідження мозкових судин);
  • КТ або МРТ для виявлення пухлин;
  • отоскопію (дослідження слухового проходу для виявлення сторонніх тіл, ознак запалення, сірчаних пробок);
  • аускультацію (обстеження скроневої області фонендоскопом);
  • аудіометрію (визначення тональності та частоти шумів).

Лабораторні діагностичні процедури включаються до плану обстеження як допоміжні методики. Вони допомагають виявити ознаки інфекцій та запальних процесів. Бакпосів відокремлюваного із слухового проходу дозволяє визначити чутливість збудника, правильно підібрати антибіотик. У складних випадках пацієнта направляють до психіатра чи онколога.

Наше обладнання для діагностики

МРТ апарат Toshiba Vantage Elan 1.5 тесла
УЗД апарат Philips AFFINITY 50
Рентгенівський комплекс «Radspeed» SHIMADZU
УЗД апарат GE LOGIQ F8

Допомога до встановлення діагнозу

Неприємні відчуття повністю зникають після усунення основного захворювання. Відмовлятися від звернення до лікаря у разі шуму не можна. Однак ще до візиту до фахівця можна почати приймати рослинні заспокійливі препарати, що знижують дискомфорт.

Допомагає легкий масаж вушних раковин. Потрібно розтирати, натискати і погладжувати.

Методи лікування

Тенітус викликається різними причинами, тому терапевтичні схеми складаються індивідуально.

Прослуховування
Від прослуховування музики у навушниках слід відмовитись.

Обов’язково потрібно позбавитися впливу провокаційних факторів: відмовитися від прослуховування музики в навушниках та роботи в шумних приміщеннях. Як засоби етіотропної терапії застосовуються антигістамінні, антибактеріальні, протизапальні препарати. У схему симптоматичного лікування тиннитуса включають:

  1. Седативні засоби. Синтетичні та рослинні препарати, що позитивно впливають на нервову систему, нормалізують емоційне тло.
  2. Антидепресанти. Ліки використовуються при постійному тінітусі, що викликається синдромом Меньєра. Антидепресанти впливають на головний мозок, підвищують вироблення серотоніну.
  3. Транквілізатори. Призначаються при вираженому тінітусі, що негативно впливає на працездатність і сон. Транквілізатори мають снодійну та седативну дію.

Профілактичні заходи

Запобігти появі тінітусу допомагають:

  • відмова від перебування у галасливих приміщеннях;
  • застосування беруш;
  • виключення стресових ситуацій;
  • відмова від куріння, вживання алкоголю та кави;
  • зниження кількості цукру та солі в раціоні;
  • контроль артеріального тиску;
  • заняття гімнастикою та спортом.

Небезпечні наслідки, якщо не лікувати гул у вухах

Симптоматичний (виникає на фоні хвороби) тінітус може ускладнюватись:

  • порушенням кровопостачання головного мозку;
  • втратою слуху;
  • безсонням, панічними атаками;
  • неврологічними порушеннями;
  • інфарктом чи інсультом;
  • патологіями щитовидної залози.

При есенціальному (ізольованому) тінітусі небезпечні ускладнення не виникають. Однак це не означає, що можна відмовитись від лікування.

Вартість послуг
Записаться на приём Как проехать

Лікарі

Гонгальський Володимир Володимирович
Доктор медичних наук, ортопед-травматолог, невролог
Костьєв Ігор Кімович
Медичний директор, лікар-невролог
Максімов Григорій Олександрович
Помічник директора
Волков Михайло Вікторович
Лікар-невролог
Мазур Олег Васильович
Лікар-невролог

Акції

Лечебно-диагностический центр «Меддиагностика»
Записаться
Позвонить
Как проехать