Термін вегето-судинна дистонія (ВСД) використовувався раніше. Сьогодні порахували, що він чомусь застарів і його примусово замінили на НЦД (нейроциркуляторна дистонія). Хоча, якщо вникнути в суть і спробувати розшифрувати цю абревіатуру, то особливих відмінностей знайти не вдасться.
Букви «В», «С», «Д».
І ВСД, і НЦД – це дистонія (Д) судин, що призводить до порушення циркуляції крові (буква «Ц») через дворівневий збій в центральному регуляторному «хабі» – гіпоталамусі і в локальних (сегментарних) нервових механізмах регуляції судинного тонусу. Ці два рівні регуляції судин відносяться до вегетативного відділу нервової системи. Звідси слово «вегето», що позначено літерою «В».
Центральний вегетативний регулятор – гіпоталамус, розташовується в самому центрі мозку
Периферична регуляція – це вегетативні нерви, які входять безпосередньо в судини, як показано на мікрофотографіях нижче.
«Вегето» і «нейро-» – це синоніми. Тільки термін «ВСД» багато коректніше і точніше описує процес, оскільки порушення функції судин відбувається через дефект їх іннервації. А іннервують судини вегетативні нервові волокна, а не просто нерви, як передбачає поняття нейроциркуляторна дистонія (НЦД). Інші відділи нервової системи просто не беруть участь в іннервації судин. Тому ВСД більш точне визначення.
ВСД і НЦД – це гра слів.
За кордоном в англомовній літературі термін нейроциркуляторна дистонія не використовується. У всякому разі пошуковий ресурс медичних публікацій NCBI не видає посилання на запит «neurocirculatory dystonia» і реагуючи тільки на слово «dystonia». Англомовний медичний словник Дортланда (Dortland’s Illustrated Medical Dictionary) також не містить поняття нейроциркуляторна дистонія.
Комусь захотілося бути оригінальним. Ймовірно, саме з цієї причини було введено нове поняття. Іншого пояснення знайти не вдалося.
Керівник Українського інституту неврології
і М’язово-скелетної медицини,
доктор медичних наук В.В.Гонгальский
