Часто виникає питання, чи дійсно потрібно хірургічним шляхом розширювати судини головного мозку або проводити стентування судин серця (коронарні судини) при атеросклерозі?
Питання правильне. Операція – не байдужа для організму. Операція на судинах, як і і будь-яке хірургічне втручання, завжди пов’язане з ризиками. Класичний приклад з університетського курсу по хірургії: банальне видалення апендициту має стандартний 1% смертності. Це пов’язано з традиційними хірургічними ризиками: тромбози, анестезіологічні ускладнення, пост хірургічні проблеми у вигляді перитоніту та ін. То чи дійсно необхідна операція?
Якщо є 100% апаратно виявлені показання, то – так, потрібна. В судинній хірургії до таких показань відноситься доведений дефіцит кровообігу, який не забезпечує повною мірою орган (в даному випадку – мозок і серце).
Увага! Виявлена атеросклеротична бляшка не є приводом для її видалення. Якщо кровоплин достатній і функція органу при навантаженні не змінюється, то з операцією можна не поспішати. Доцільніше постаратися зменшити бляшку і стабілізувати кровоплин.
Як визначити, чи достатній кровотік?
Зовсім необов’язково відразу робити коронарографію (недешева операція, яка пов’язана з певними ризиками). Досить провести простий і недорогий тест – навантажувальну пробу. Підключають датчики ЕКГ і на тредмілі (біговій доріжкці) задається різної інтенсивності навантаження – від повільної ходи до інтенсивної. Якщо при цьому ЕКГ не вказує ознак ішемії міокарда (недостатній кровоплин у судинах серця) і стан пацієнта не змінюється, то операція навряд чи потрібна. Слід зазначити, що є безліч супутніх захворювань, які можуть викликати біль у ділянці серця або в самому серці. Цей біль не обов’язково пов’язаний із звуженням судин.
Причини скарг визначить кардіолог або функціональний діагност.
Що робити, якщо атеросклеротичний тест показав наявність атеросклерозу, але навантажувальний тест негативний? У такому випадку потрібно:
- Провести проби з навантаженям і переконається що при цьому орган (наприклад, серце) не страждає.
- Знайти причину атеросклерозу і постаратися її усунути.
- Зменшити бляшку.
- Дати відповідні рекомендації пацієнту для самостійної профілактики.
Стосовно до судин головного мозку. Найбільш часто атеросклерозом уражається сонна артерія. У практиці клініки є показовий (один з багатьох) приклад. 15 років тому у відвідувача клініки Б. виникли скарги на запаморочення і головний біль. Вік хворого на той час був 63 роки. При обстеженні знайшли звуження внутрішньої сонної артерії на 65% (див. Ілюстрацію). Нейрохірурги були категоричні – операція!
Пацієнт відмовився від операції, зважаючи на високі ризики. Проведене обстеження показало, що кровоплин компенсований за рахунок достатньої роботи парної і колатеральних артерій (природа передбачила «пакет» компенсацій на випадок втрати однієї з артерій). Виявилося, що запаморочення і головні болі були обумовлені підвищеним артеріальним тиском і проблемами з хребтом. Пролікували без операції й скарги протягом 1 тижня зникли.
Сьогодні цьому пацієнтові 78 рік (2014 рік). Він живий, здоровий, у нього немає дефіциту кровоплину головного мозку. Пацієнт спостерігається в клініці 15 років. За цей час у нього не було ні інсультів, ні навіть мінімальних минучих порушень мозкового кровообігу. Бляшки вдалося з одного боку зменшити на 18%, а з іншого – стабілізувати (зупинити їхній ріст).
ВИСНОВОК. Завжди потрібно порівнювати і прораховувати ризики від операції і можливість виправити становище без хірургічного втручання. Наведений приклад – переконливий цьому доказ. Як лікуватись дивись тут.
