Запаморочення – це порушення орієнтації тіла в навколишньому просторі. Почуття обертання предметів або ж власного тіла, втрата рівноваги. У деяких випадках під час запаморочення може виникнути нудота, блювота, підвищитися пітливість і частота пульсу. Якщо ж у вас крутиться голова під час поїздки в транспорті або на каруселі, в кінотеатрі, або ж запаморочення з’явилося від голоду або стресу, то вам не варто нервувати з цього приводу. Це лише фізіологічна реакція організму на невідповідність того, що ми бачимо і того, що сприймає наш вестибулярний апарат. Але якщо у вас виникає запаморочення систематично, то мова вже йде про патології. Тоді запаморочення потрібно розглядати як симптом хвороби читати більше.
Причини запаморочення
Почуття запаморочення вказує на порушення фізіологічної системи: вестибулярної, зорової та м’язової, які відповідають за орієнтацію в навколишньому просторі. Симптом запаморочення проявляється при багатьох захворюваннях: неврологічних, психічних, серцево-судинних, а також хворобах очей і вух. Але найчастіше – це проблема неврологічна, нерідко обумовлена змінами в судинах шиї та головного мозку. До даних порушень можна додати ще такі симптоми, як:
- біль у вусі;
- відчуття шуму у вухах;
- погіршення слуху;
- нудота, блювота, холодний піт;
- головний біль;
- оніміння кінцівок.
Перераховані нижче захворювання можуть бути причиною ваших скарг на запаморочення:
- атеросклероз;
- нейроциркуляторна дистонія;
- артеріальна гіпертензія;
- гіпертрофічна кардіоміопатія;
- стеноз гирла аорти;
- брадикардія;
- вертебробазилярна недостатність;
- інші судинні запаморочення, обумовлені патологією хребта;
- мікроінсульт;
- посттравматичне запаморочення;
- вестибулярні запаморочення;
- доброякісне позиційне запаморочення;
- пухлини мосто-мозочкового кута;
- двостороння невринома слухового нерву при нейрофіброматозі;
- запаморочення при епілепсії;
- мігренозна аура;
- дебютний прояв розсіяного склерозу;
- мозочкова атаксія;
- вестибулярний нейронит;
- запаморочення при гіпотонії;
- гіпоглікемічне;
- медикаментозне;
- “Запаморочення” не системне;
- хронічна двостороння вестибулопатія Меньєра;
- запаморочення як наслідок інших уражень вуха:
- сірчана пробка;
- отосклероз;
- дисфункція євстахієвої труби;
- дисфункція скронево-щелепного суглоба;
- лабіринтит інфекційний;
- психогенне запаморочення.
Лікування запаморочення
Запаморочення – частіше проблема неврологічна. Тому починати треба з консультації невролога, а також професійної діагностики (рентген шийної частини хребта, МРТ мозку і його судин, УЗД сканування судин шиї і мозку, вестибулярні тести) допоможуть визначити причину запаморочення, поставити діагноз і призначити правильне лікування. Може знадобитися консультація оториноларинголога.
Ефективним лікування може бути тільки при правильному діагнозі. Діагностика і лікування запаморочення проводиться в Центрі «Меддіагностика».
