ВСЯ ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ В ОДНІЙ БУДІВЛІ

Грижа поперекового відділу хребта: діагностика та лікування в Києві

Грижею поперекового відділу називається випинання міжхребцевого диска за межі кісткових тканин. Головною ознакою вважається гострий біль у нижній частині спини, що супроводжується рядом неврологічних порушень. В якості одного з основних методів виявлення захворювання в Центрі використовується МРТ.

Грижа поперекового відділу
Грижа поперекового відділу викликає гострий біль у спині.

Що таке грижа поперекового відділу

Це захворювання вважається небезпечним ускладненням остеохондрозу. Формуванню грижі можуть сприяти як невеликі, так і надмірні навантаження на хребет. Найчастіше патологія вражає дискові елементи, що розташовані між 2 останніми поперековими хребцями. Зачіпає хвороба й область поблизу крижової кістки S1. Вкрай рідко виявляється випинання дисків між 3 і 4 хребцями попереку.

Найчастіше патологія виявляється у людей зрілого віку, переважно у чоловіків. Клінічна картина буває різною: від повної відсутності ознак до яскравої симптоматики. Необхідність негайного початку лікування пояснюється можливістю повної втрати працездатності пацієнта.

Терапевтичні заходи проводять неврологи, вертебрологи.

Особливості поперекового відділу хребта у людини

Ця частина опорно-рухового апарату характеризується максимальним діаметром хрящових дисків. Будова цих елементів однакова для всіх відділів хребта. Диск складається з:

  • фіброзного захисного кільця;
  • пульпарного ядра.
Поперековий відділ
Поперековий відділ характеризується великим діаметром дисків.

Останнє має желеподібну консистенцію і на 90% складається з води. Фіброзна оболонка утворена різноспрямованими волокнами сполучної тканини. Така будова робить диск пружним, еластичним, стійким до навантажень. Міжхребцеві хрящі забезпечують рухливість хребта. Диски розміщуються між двома суміжними кістковими елементами.

Поперек найбільш схильна до утворення гриж ділянка, оскільки приймає на себе більшу частину навантажень при рухах.

Причини виникнення грижі в поперековому відділі хребта

Чинники, що сприяють випинанню хрящових дисків, поділяються на безпосередні та непрямі.

Основні

До причин розвитку міжхребцевої грижі відносяться:

  1. Дегенеративно-деструктивні зміни. При порушенні кровопостачання диск стає пласким, у ньому з’являються тріщини. При наявності генетичної схильності захворювання може розвинутись у молодому віці.
  2. Патології та травми хребта, що супроводжуються порушенням живлення тканин, зміною будови опорно-рухового апарату або пошкодженням дисків.
  3. Надмірні навантаження, вплив вібрації, постійне перебування у сидячому чи стоячому положенні.
Кровопостачання
У разі порушення кровопостачання на дисках з’являються тріщини.

Побічні

Непрямими причинами появи грижі вважаються:

  1. Відсутність фізичних навантажень. Слабкі м’язи спини, що не здатні підтримувати хребетний стовп у правильному положенні. Випинання диска виникає через різкий рух або підняття тяжкості.
  2. Порушена постава. Хребці приймають неправильне положення, що призводить до травмування хрящів.
  3. Надлишкова вага. Навантаження на опорно-рухову систему підвищується, порушується обмін речовин, виникають мікроушкодження.

Група ризику

Основна частина пацієнтів з міжхребцевою грижею – це люди віком від 30 до 50 років, які займаються тяжкою фізичною працею або мають сидячу роботу. До групи ризику входять представники наступних професій:

  • вантажники;
  • кухарі;
  • співробітники офісів;
  • спортсмени-бодібілдери;
  • перукарі.
Група ризику
До групи ризику входять різноманітні професії.

Симптоми поперекової грижі

Клінічна картина залежить від розміру та виду випинання. Одні пацієнти скаржаться на незначний дискомфорт при ходьбі, інші страждають на сильні болі. Найпоширенішими ознаками грижі вважаються:

  • печіння, оніміння та поколювання в пахвинній ділянці, ногах, стегнах та сідницях;
  • больовий синдром, що локалізується в одній стороні;
  • зниження рухливості попереку;
  • болючі відчуття, що посилюються при навантаженнях: сидінні, ходьбі, носінні тяжкості, нахилах;
  • слабкість литкових та гомілковостопних м’язів, складності при піднятті пальців ніг;
  • зміна постави, нахил тулуба у бік локалізації больового синдрому;
  • почервоніння або блідість шкіри в уражених ділянках;
  • порушення функцій кишківника та сечового міхура (підтікання сечі та калових мас, мимовільний вихід газів);
  • сексуальні розлади: еректильна дисфункція, передчасне сім’явипорскування, відсутність оргазмів);
  • параліч м’язів нижніх кінцівок.

Хребетний синдром

Такий патологічний стан супроводжується:

  • викривленням хребетного стовпа;
  • напруженістю поперекових м’язів;
  • зниженням рухливості ураженої частини хребта;
  • больовим синдромом у ділянці попереку.
Викривлення хребта
Патологічний стан супроводжується викривленням хребта.

Появі цих ознак грижі сприяє посилення тонусу м’язів. Зміна куту нахилу тулуба, що виникає при цьому, викликає тимчасовий сколіоз. Пацієнту стає важко ходити, нахилятися, сідати.

Рефлекторний синдром

Головним проявом вважається біль у попереку, що поширюється на ногу. Неприємні відчуття посилюються при різких рухах та фізичних навантаженнях. Спостерігаються порушення функцій сечостатевої та травної систем. Болі сприяють розвитку безсоння.

Відзначаються перепади настрою, підвищена стомлюваність, дратівливість. Нерідко виникають депресивні розлади. Порушується іннервація ніг: пацієнт скаржиться на оніміння, зниження рухливості, печіння та парестезію.

Посилюється потовиділення, з’являються простріли в попереку, змінюється хода.

Корінцевий синдром

Патологічний стан розвивається при стисканні довколишніх нервових закінчень. Корінцевий синдром розвивається поетапно. На першій стадії з’являються ознаки подразнення нерву, на другій – порушення його функції. Характерний виражений больовий синдром, який пацієнтами описується як удар струмом чи простріл. Неприємні відчуття посилюються під час рухів. Шкіра в ділянці ураженого нерву починає німіти. Надалі порушується іннервація м’язів, розвивається атрофія, згасають сухожильні рефлекси.

Корінцевий синдром
Корінцевий синдром описується як простріл спини.

Стадії розвитку грижі та вплив на якість життя

Захворювання розвивається у кілька етапів, кожен з яких має свої симптоми:

  1. При дегенеративно-деструктивній стадії цілісність фіброзного кільця не порушується, проте диск стає більш пласким. На даному етапі з’являються незначні болючі відчуття, які посилюються при рухах. Якість життя не погіршується, проте виконання деяких дій ускладнюється.
  2. На стадії протрузії кільце стає пласким, покривається тріщинками. Спостерігається усунення ядра до периферії, незначне його випинання, здавлювання навколишніх тканин. Болі на цій стадії посилюються, з’являються простріли. Деякі рухи призводять до посилення неприємних відчуттів, якість життя пацієнта знижується.
  3. На стадії екструзії фіброзна оболонка руйнується, ядро ​​втрачає правильне положення. Випинання диска призводить до стискання тканин. Розвивається яскрава клінічна картина грижі: відзначається виражений больовий синдром, порушуються рухливість та чутливість нижніх кінцівок. Виконання деяких дій стає неможливе.
  4. На стадії секвестрації ядро ​​руйнується, частинки, що утворюються, проникають у хребетний канал. Здавлювання спинного мозку призводить до інвалідності пацієнта.

Як з’ясувати, що біль у попереку викликаний саме грижею

Хребетні нерви пролягають біля дисків. Вони спрямовані у бік тієї чи іншої частини тіла, яку іннервують. Нерв позначається як і прилеглий хребець. Кожній грижі відповідає окрема зона, у якій виявляються симптоми захворювання. Щоб зрозуміти, що біль викликаний патологією, потрібно проаналізувати локалізацію симптомів.

Хребетні нерви
Хребетні нерви збігаються з місцем ураженого диска.

Якщо вона збігається з місцем знаходження ураженого диска, біль виникає через грижу. В інших випадках проводять ретельніше обстеження.

Діагностика захворювання

Для вибору правильної терапевтичної схеми у Центрі проводять ретельне обстеження пацієнта. Така тактика допомагає встановити точний діагноз. Застосовуються наступні методи:

  1. Огляд та опитування пацієнта. Допомагає виявити основні симптоми захворювання, підібрати відповідні апаратні діагностичні методики обстеження.
  2. МРТ (магнітно-резонансна томографія). Це найкращий спосіб виявлення міжхребцевої грижі. За його допомогою досліджують м’які тканини, до яких належать диски.
  3. Рентгенографія поперекового відділу. Застосовується для виявлення непрямих симптомів випинання.

Обладнання Центру «Меддіагностика» для встановлення діагнозу та виявлення причин болю в спині або в нозі.

МРТ апарат Toshiba Vantage Elan 1.5 тесла
УЗД апарат Philips AFFINITY 50
Рентгенівський комплекс «Radspeed» SHIMADZU
УЗД апарат GE LOGIQ F8

Зняття больового синдрому

Яка перша допомога використовуються:

  1. Холодні компреси. До попереку на 5-10 хвилин прикладають холодний предмет. Це послаблює біль та усуває набряклість. Метод застосовується лише за відсутності запальних захворювань органів сечостатевої сфери.
  2. Іммобілізацію поперекового відділу. Для цього надягають напівжорсткий корсет. Пристрій підтримує хребці у правильному положенні, знижує ймовірність виникнення гострого болю.
  3. Домашні фізіотерапевтичні пристрої. Іплікатор Кузнєцова дратує тканини та тимчасово знімає больовий синдром. Голки приладу покращують кровопостачання м’язів та підшкірної клітковини.

Лікування грижі поперекового відділу без операції

Вибір нехірургічних способів лікування в Центрі «Медіагностика» залежить від розмірів, розташування грижі, тривалості перебігу захворювання, наявності неврологічної симптоматики. Найчастіше застосовуються:

  • медикаментозна терапія;
  • блокади;
  • витягування хребта;
  • фізіотерапевтичні методики.

Лікарі центру

Гонгальський Володимир Володимирович
Доктор медичних наук, ортопед-травматолог, невролог
Копил Євген Геннадійович
Ортопед-травматолог
Костьєв Ігор Кімович
Медичний директор, лікар-невролог
Волков Михайло Вікторович
Лікар-невролог

Медикаментозна терапія

При міжхребцевій грижі можуть застосовуватися такі лікарські засоби:

  1. Протизапальні препарати. Ліки на основі диклофенаку, індометацину або ібупрофену усувають біль, набряклість та інші ознаки здавлювання навколишніх тканин.
  2. Глюкокортикостероїди (гідрокортизон, преднізолон, дексаметазон). Препарати використовуються при необхідності усунення гострого болю та неефективності засобів попередньої групи.
  3. Міорелаксанти (Мідокалм). Препарати позбавляють від м’язових спазмів, що виникають при здавлюванні нервових корінців.
  4. Хондропротектори на основі хондроїтину та глюкозаміну. Ліки насичують хрящові тканини поживними речовинами, перешкоджають розвитку дегенеративних змін.
  5. Вітаміни (Мільгамма). Підсилюють нервову провідність, відновлюють чутливість шкіри, повертають сухожильні рефлекси.

Блокади

Метод застосовується при гострому болю. Для медикаментозних блокад використовуються ненаркотичні чи наркотичні засоби. Знеболюючий ефект посилюється при застосуванні додаткових препаратів, наприклад, глюкокортикостероїдів тривалої дії.

Витяжка (тракція) хребта

Така методика дозволяє «вправити грижу» та покращити руховий стереотип хребетного сегмента. Постійне витягування перешкоджає викривленню хребетного стовпа, сплощенню дисків. Використання методу окремо не рекомендовано, його потрібно поєднувати з ЛФК. В іншому випадку досягти позитивного результату не вийде. Тракція хребта буває підводною чи сухою. У другому випадку використовуються спеціальні тренажери.

Процедура проводиться під контролем. Прилад розтягує хребет по осі.

Устаткування для тракційного лікування, виробник США.

Вытяжение позвоночника

Вытяжение позвоночника

Комп’ютерне керування витягом хребта, що дозволяє вправити грижу диска, найефективніший режим швидкого лікування. Спеціальний комп’ютерний блок (мал. нижче) підтримує вибраний режим витягу: час, навантаження, частоту тракційного зусилля та його модуляцію.

Грижа поперекового відділу хребта: діагностика та лікування в Києві

Незважаючи на безліч переваг, процедура має низку протипоказань, до яких належать:

  • інфекційні ураження кісткових та м’яких тканин;
  • запальні процеси у спинному мозку;
  • ушкодження елементів хребетного стовпа;
  • підготовка до хірургічного втручання;
  • порушення мозкового кровообігу;
  • епілепсія;
  • психічні розлади;
  • захворювання кровотворної системи;
  • схильність до кровотеч;
  • вагітність.

Додаткові методи

Фізіотерапевтичні процедури, масаж та ЛФК при грижі застосовуються поза стадією загострення.

Таке лікування спрямоване на зміцнення м’язів, підтримання правильної постави.

Фізіотерапевтичні процедури

При лікуванні міжхребцевої грижі застосовуються такі методи:

  1. Альфа-ДСМ терапія
  2. Плазмотерапія
  3. Лікування магнітним полем
  4. Лікування лазером – лазеропунктура
  5. Магнітолазер – метод, який поєднує вплив на тканини хребта відразу двох факторів: магнітного поля та лазерного випромінювання
  6. Ударно-хвильова терапія
  7. Електростимуляція нервових стовбурів та м’язів при неврологічних розладах, пов’язаних із грижею диска
  8. Лікування ультразвуком та альтрафоноворізом (місцеве введення медикаментів за допомогою ультразвуку з одночасною лікувальною дією самого ультразвуку)
  9. Мануальна терапія. Хіропрактичні маніпуляції на хребті за наявності показань та протипоказань, які визначає лікар.
  10. Голкорефлексотерапія
  11. Фізіопунктура (апаратна дія на спеціальні зони з больовими проявами при грижі диска)
  12. Плазматерапія в ряді випадків для управління больовим синдромом та запальними реакціями

Лікувальний масаж

Цей спосіб використовується лише поза періодом загострення. Процедуру повинен проводити фахівець із лікувального масажу, знайомий із правилами лікування міжхребцевої грижі. Сеанси доповнюють мануальною терапією. Таке лікування сприяє розслабленню м’язів, нормалізації кровообігу, посиленню обміну речовин.

Мануальний терапевт вправляє випинання, повертає хребцям правильне становище. Сильний біль зникає вже після першої процедури.

Лікування супутніх захворювань

Захворювання, які можуть підтримувати запалення у хребті та суглобах. У Центрі працюють фахівці, які вирішують супутні питання: кардіолог, кардіоревматолог, гінеколог, уролог, реабілітолог та ін.

Вибір методу чи набору методів лікування грижі диска залежить від встановленого діагнозу.

Комплекс ЛФК

Лікувальна гімнастика завжди включається до терапевтичної схеми при грижі поперекового відділення. Простий комплекс вправ для регулярних тренувань починають використовувати відразу після зниження болю. Гімнастика допомагає:

  • позбутися м’язової напруги;
  • відновити відтік крові та лімфи;
  • нормалізувати обмінні процеси;
  • відновити живлення хрящових тканин;
  • повернути колишній обсяг рухів хребта.

При випинанні міжхребцевого диска області попереку виконують такі вправи:

  1. Лягають на тверду поверхню, витягають руки вздовж тулуба. Повільно напружують сідничні та поперекові м’язи, утримують тіло в такому положенні протягом 5 секунд, після чого швидко розслаблюються. Вправу повторюють 10 разів. Через тиждень час перебування у напруженому стані збільшують.
  2. Лягають на спину, піднімають тулуб, поперек та таз. У такому положенні потрібно витримати 5 секунд, після чого приймають вихідну позицію. Вправу виконують 10 разів. Час підйомів починають поступово нарощувати за тиждень. Кількість підходів також збільшується.
  3. Лягають на тверду поверхню, згинають праву ногу в коліні, підтягують до грудей. Неприємні відчуття при цьому виникати не повинні. Після витягування правої ноги аналогічну вправу виконують з лівою ногою. Кількість підходів поступово збільшується.

При грижі заборонено:

  1. Стрибати, бігати, ходити швидко. Тряска сприяє посиленню випинання.
  2. Піднімати штангу, гантелі чи інші тяжкості. Тиск на хребет призводить до розвитку небезпечних ускладнень.
  3. Робити різкі повороти, скручувати тулуб.
  4. Підтягуватись на турніках. Різке витягування сприяє травмуванню хребетного стовпа.
  5. Їздити на мотоциклі чи велосипеді, довго перебувати за кермом.

При виражених болях потрібно лягати на рівну тверду поверхню, трохи зігнувши ноги. Виконувати вправи не можна. До полегшеної гімнастики приступають після стихання болю. При посиленні неприємних відчуттів заняття одразу припиняють. Фахівці Центру «Меддіагностика» у Києві підбирають комплекс ЛФК з урахуванням особливостей перебігу захворювання, результатів обстеження.

Перші заняття відбуваються під контролем досвідчених інструкторів. Фахівці навчають пацієнта самостійно виконувати вправи.

Профілактика розвитку поперекової грижі

Хвороба здебільшого розвивається із-за неправильного розподілу навантажень на опорно-рухову систему. Профілактика спрямована на забезпечення нормальної роботи хребетного стовпа. Фахівці рекомендують:

  1. Правильно харчуватися. В організм має надходити достатня кількість вітамінів та мінералів. Корисні для суглобів та хребта кісткові бульйони, молочні продукти, овочі та фрукти.
  2. Дотримуватись режиму праці. Важливу роль відіграють повноцінний сон та відпочинок. При роботі в офісі потрібно щогодини робити перерви на заняття гімнастикою.
  3. Контролювати вагу. Не можна допускати ожиріння, що підвищує навантаження на опорно-руховий апарат.
  4. Займатися аматорським спортом. Ставити рекорди не можна, надмірні навантаження небезпечні.
  5. Щодня гуляти на відкритому повітрі.
  6. Виконувати вправи для зміцнення м’язів спини.
  7. Не піднімати тяжкості.
  8. Своєчасно проходити обстеження, дотримуватись рекомендацій лікаря.

Можливі ускладнення

До небезпечних наслідків грижі відносяться:

  • порушення іннервації органів малого тазу;
  • зниження чутливості промежини, ніг;
  • м’язова слабкість і пов’язана з нею кульгавість;
  • постійний інтенсивний больовий синдром;
  • тяжкі порушення функції видільної системи;
  • імпотенція у чоловіків, фригідність у жінок.

При появі однієї з вищезгаданих ознак слід негайно звернутися до лікаря-невролога.

Вартість послуг
Записатися на прийом Як проїхати
Лечебно-диагностический центр «Меддиагностика»
Записатись
Зателефонувати
Як проїхати