ВСЯ ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ В ОДНІЙ БУДІВЛІ

Лікування нестабільності хребта в Києві

Нестабільність шийних хребців – це патологічний стан, для якого характерна надмірна рухливість окремих елементів відносно один одного та фізіологічно правильного розташування. Сприяти появі подібної проблеми може вплив факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Цей стан небезпечний, бо часто призводить до розвитку стійких неврологічних порушень.

Нестабільність шийних хребців
Нестабільність шийних хребців є патологічним станом.

Нестабільність хребта – що це таке

Шийний відділ хребта досить рухливий. Це забезпечує широку амплітуду рухів головою. У той самий час на деякі хребці і міжхребцеві диски припадає велике навантаження. Хребетний стовп оточений зв’язками та м’язами. У нормі навколишні м’які тканини забезпечують додаткову амортизацію та знижують навантаження на кістково-хрящові структури. Якщо зв’язки та м’язи слабшають, підвищується ризик розвитку нестабільності окремих елементів.

Часто проблема зачіпає не тільки шийний, а й поперековий відділ. Найчастіше підвищена рухливість хребців не є самостійною патологією. Це порушення часто розвивається на тлі інших захворювань, які тривалий час прогресували в організмі людини. Тяжкість клінічних проявів залежить від ступеня компресії спинного мозку та корінців.

Різновиди та причини нестабільності хребців

Існуюча класифікація враховує причини розвитку патології. Відповідно до цього параметру виділяють 4 форми нестабільності хребта.

Дегенеративна

Ця форма захворювання пов’язана з дегенеративно-дистрофічними змінами, що протікають у міжхребцевих дисках та фасеткових суглобах. Нестабільність хребців шийного відділу найчастіше розвивається на тлі прогресуючого остеохондрозу. Для цього захворювання характерні погіршення живлення хрящових тканин, поступове зниження еластичності фіброзного кільця з подальшим розривом та виходом драглистого ядра, і формуванням гриж.

Дегенеративна
Дегенеративна форма пов’язана із змінами у міжхребцевих дисках.

По мірі пошкодження висота диска зменшується, що знижує здатність фіксувати прилеглі хребці. За цієї форми патології в більшості пацієнтів спостерігається сильний больовий синдром. Неприємні відчуття виникають через тиск на задню поздовжню зв’язку.

Посттравматична

Елементи шийного відділу відрізняються невеликими розмірами, що у поєднанні з підвищеною рухливістю цієї частини хребта підвищує ризик травмування. Пошкодження стовпа може статися у будь-якому віці під час падінь, при невдалих різких рухах, заняттях спортом тощо. При цьому нестабільність відділу нерідко проявляється не відразу. Подібне порушення може виникати при травмах компресійного, згинального та розгинального характеру.

Чим більше виражене пошкодження кістково-зв’язувального апарату, тим рухомими стають окремі елементи відділу хребта.

Післяопераційна

Ця форма патології розвивається після операцій на хребті. При виконанні хірургічних втручань лікарям часто доводиться видаляти грижі та інші дефекти. При цьому можуть бути пошкоджені хребці, диски, фасеткові суглоби, зв’язки та м’язи. Подібні зміни у структурі нерідко є причиною перерозподілу навантаження на окремі елементи хребта. Це може стати причиною збільшення рухливості структур і появи характерних симптомів.

Післяопераційна
Патологія може розвинутись після проведення операції.

Диспластична

Ця форма патології трапляється відносно рідко. Вона нерозривно пов’язана з уродженими аномаліями будови кістково-зв’язувального апарату. Подібні зміни можуть бути виявлені у будь-якому відділі хребта. Найчастіше нестабільність окремих елементів стовпа виникає через недорозвинення хрящів, асиметрію міжхребцевих суглобів, зрощення хребців тощо.

Диспластична нестабільність часто проявляється стійкими неврологічними порушеннями у дітей у ранньому віці.

Основні прояви нестабільності хребта

Незалежно від локалізації пошкодженої ділянки надмірна рухливість структур проявляється сильним хрускотом при будь-яких рухах та больовим синдромом. Додаткові симптоми багато в чому залежать від відділу хребта.

Шийний відділ

Головний прояв надмірної рухливості структур шийного відділу – біль у потиличній ділянці голови. Крім того, більшість пацієнтів відзначають появу сильного хрускоту при будь-якому русі.

До додаткових симптомів відносять:

Шум у вухах
Шум у вухах, запаморочення, скутість є ознаками нестабільності.

По мірі посилення нестабільності відділу атрофуються м’язи. Це призводить до появи болючих відчуттів при пальпації шиї. Крім того, якщо структури, що зміщуються, надають компресійний вплив на спинний мозок і корінці, з’являються більш небезпечні неврологічні ознаки.

Грудний відділ

Нестабільність грудного відділу спостерігається дуже рідко. Стовп підтримують великі м’язи та зв’язки. Рухливість цієї частини хребта також обмежена ребрами, що формують грудну клітку.

Нестабільність відділу часто супроводжується проявами міжреберної невралгії та відчуттям нестачі повітря.

Поперековий відділ

На структури поперекового відділу хребта припадає велике навантаження, вони часто травмуються. У той же час елементи стовпа досить великі, тому їхнє зміщення по відношенню один до одного може мати вкрай негативні наслідки. Часто нестабільність цього відділу призводить до появи болів у нижніх кінцівках, слабкості в ногах, сильних м’язових спазмів, відчуття оніміння тощо. В особливо тяжких випадках спостерігаються порушення роботи органів сечостатевої системи.

Стадії захворювання

Виділяють 3 стадії нестабільності хребта.

Кожна з них має деякі особливості:

  1. Перша стадія діагностується у людей віком від 2 до 20 років. Найчастіше у пацієнтів з’являються скарги на рідкісні напади болю, що спричинені компресією спинномозкових корінців. У цьому випадку рентгенологічні ознаки зміщення елементів стовпа відсутні.
  2. Друга стадія діагностується у людей 20-60 років. Для неї характерні рецидивні болі. При проведенні рентгенографії зменшується висота дисків, виявляються ознаки спондилоартрозу та змішення хребців.
  3. Третя стадія найчастіше діагностується у людей старших за 60 років. У цьому віці зменшується рухливість всього хребетного стовпа, тому інтенсивність симптомів зменшується.
Стадії захворювання
Існує кілька стадій розвитку нестабільності хребта.

У чому небезпека нестабільності

Надмірна рухливість окремих кісткових елементів підвищує ризик утворення остеофітів, тобто, гострих кісткових наростів. Ці утворення можуть травмувати навколишні м’язи та зв’язки, викликаючи запальні процеси. Крім того, часто при нестабільності спостерігається компресія хребетної артерії. В особливо важких випадках надмірна рухливість елементів стовпа призводить до стійких паралічів та парезів кінцівок, порушень роботи внутрішніх органів тощо.

Больовий синдром при патології

Для цієї патології характерні інтенсивні напади болю. Неприємні відчуття можуть іррадіювати в руку, ногу, область між лопатками в залежності від розташування рухомого хребця. Больовий синдром відбивається на якості життя людини.

Коли потрібне термінове звернення до лікаря

Поява болю в хребті, що посилюється за будь-якого руху, – це привід негайно звернутися по медичну допомогу. Особливо важливо звернутися до лікаря, якщо до початку гострого нападу відзначалось оніміння кінцівок, скутість, шум у вухах і т. д.

Звернення до лікаря
Звернення до лікаря необхідне у разі болю в хребті.

Діагностика нестабільності хребта у Києві

У Києві для виявлення захворювань хребта, що здатні спровокувати нестабільність шийного відділу, можна звернутися до центру «Медіагностика». Прийом пацієнтів проводять фахівці високого класу із багаторічним досвідом роботи. Для уточнення стану хребта проводиться рентгенографія із функціональними пробами. Крім того, при постановці діагнозу може бути призначено УЗД та МРТ. Ці дослідження дозволяють отримати точні дані про стан хребта.

Обладнання Центру для діагностики

МРТ апарат Toshiba Vantage Elan 1.5 тесла
УЗД апарат Philips AFFINITY 50
Рентгенівський комплекс «Radspeed» SHIMADZU
УЗД апарат GE LOGIQ F8

Методи консервативного лікування

Комплексне консервативне лікування дозволяє стабілізувати стан стовпа та усунути ознаки, характерні для зайвої рухливості окремих його елементів. Насамперед лікар підбирає препарати, що сприяють усуненню спазму, запального процесу, болю та інших симптомів. Часто призначають міорелаксанти, нестероїдні протизапальні засоби, паравертебральні блокади, венотоніки, сечогінні засоби і т. д. У ряді випадків потрібне носіння спеціального фіксуючого коміра. Додатково у схему лікування вводять фізіопроцедури.

Хто діагностує та лікує болі у хребті та суглобах

Гонгальський Володимир Володимирович
Доктор медичних наук, ортопед-травматолог, невролог
Копил Євген Геннадійович
Ортопед-травматолог
Максімов Григорій Олександрович
Помічник директора

Відгуки про лікування суглобів у Центрі “Меддіагностика”

Вартість послуг

Способи профілактики

Для недопущення розвитку надмірної рухливості хребців слід дотримуватися здорового способу життя. Правильне харчування допоможе контролювати вагу та наситити хрящові структури необхідними вітамінами та мінералами. Слід виконувати фізичні вправи по зміцненню м’язового корсета. Корисні заняття у басейні. Крім того, слід уникати підвищених навантажень на хребет.

Реабілітація та прогноз для пацієнтів

Після придушення гострих симптомів пацієнту призначають курс масажу та ЛФК. Це допоможе покращити стан м’язів, що підтримують хребетний стовп. Необхідно виключити підняття тягарів мінімум на 2 місяці. За призначенням лікаря в період реабілітації може знадобитися носіння коміра Шанца. Прогноз патології є сприятливим. При правильному лікуванні та реабілітації є можливість повністю відновити здоров’я.

Записаться на приём Как проехать

Акції

Лечебно-диагностический центр «Меддиагностика»
Записаться
Позвонить
Как проехать