ВСЯ ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ В ОДНІЙ БУДІВЛІ

Атеросклероз. Як з ним бути?

Завжди виникає питання, чи треба хірургічним шляхом розширювати судини головного мозку або проводити стентування судин серця (коронарні судини) при атеросклерозі? Чи не робити операцію? Чи можна її відкласти?

Питання правильне. Операція на судинах, як і будь-яке хірургічне втручання, завжди зв’язано з ризиками. Тому, якщо є 100% апаратно виявлені показання, то – так, операція потрібна. У судинній хірургії до таких показань відноситься доведений дефіцит кровотоку, який не забезпечує повною мірою орган (в даному випадку – мозок і серце).

Виявлена атеросклеротична бляшка не є приводом для її видалення. Якщо кровотік достатній і функція органу при навантаженні не міняється, то з операцією можна неквапитися. Замість цього доцільніше постаратися зменшити бляшку і стабілізувати кровотік.

До того ж зовсім необов’язково відразу робити коронарографію(недешева операція, яка зв’язана з певними ризиками) Досить провести простий і недорогий тест –пробу навантаження.

Підключаючи датчики ЕКГ і на тредмілі (біговій доріжці) задається різної інтенсивності навантаження -від повільної ходьби до інтенсивної.

Якщо при цьому ЕКГ не показує ознак ішемії міокарду(недостатній кровотік в судинах серця) і стан пацієнта не міняється, то операція найчастіше не потрібна.

Що робити, якщо атеросклеротичний тест показав наявність атеросклерозу, але навантажувальний тест негативний? У такому випадку потрібно:

  1. Провести проби навантажень і переконається що при цьому орган (наприклад, серце) не страждає.
  2. Знайти причину атеросклерозу і постаратися її усунути.
  3. Зменшити бляшку.
  4. Дати відповідні рекомендації пацієнту для самостійної профілактики.

Стосовно до судин головного мозку. Найбільш часто атеросклерозом уражається сонна артерія. У практиці клініки є показовий (один з багатьох) приклад. 15 років тому у відвідувача клініки Б. виникли скарги на запаморочення і головний біль. Вік хворого на той час був 63 роки. При обстеженні знайшли звуження внутрішньої сонної артерії на 65% Нейрохірурги були категоричні – операція!

Пацієнт відмовився від операції зважаючи на високі ризики. Проведене обстеження показало, що кровоток компенсований за рахунок достатньої роботи парної і колатеральних артерій (природа передбачила «пакет» компенсацій на випадок втрати однієї з артерій). Виявилося, що запаморочення і головні болі були обумовлені підвищеним артеріальним тиском і проблемами з хребтом. Пролікували без операції, скарг не стало протягом 1 тижня. Пройшло 15 років, пацієнт живий- здоровий і спостерігається у клініці. Бляшки вдалося з одного боку зменшити на 18%, а з іншого – стабілізувати (бляшка не росте).

Тож, у будь якому випадку завжди потрібно порівнювати і прораховувати ризики від операції і припускати можливість виправити становище без хірургічного втручання. Наведений приклад – переконливе цьому доказ.

Акції

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: