ВСЯ ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ В ОДНІЙ БУДІВЛІ

Реактивний артрит: симптоми та лікування у дорослих та дітей

Спочатку реактивним артритом називали запалення, що розвивається після ієрсиніозу. Зараз цей діагноз пов’язують з багатьма носоглотковими, кишковими та урогенітальними інфекціями.

Код захворювання на МКБ-10 – М02. Ця форма артриту зустрічається відносно рідко: на 100 тис. осіб у середньому реєструють 43 випадки. Проте захворюваність зростає, це пов’язують із генетичними особливостями, закамуфльованим перебігом інфекцій та невчасним початком лікування.

Артрит
Реактивний артрит може проявитися у дорослих та у дітей.

Загальна інформація про реактивний артрит

Реактивний артрит розвивається після перенесених інфекцій. Перебіг патології посилюють неефективна терапія та негативні фактори, що впливають на суглоби.

Іноді ураження опорно-рухового апарату поєднується із симптомами уретриту та кон’юнктивіту. В цьому випадку мова йде про синдром Рейтера. Він розвивається після перенесеної урогенітальної інфекції.

Причини захворювання

Основною причиною розвитку реактивної форми артрозу є зараження патогенами.

Спровокувати пошкодження суглобів можуть наступні інфекції:

  1. Урогенітальні: мікоплазмоз, уреаплазмоз та хламідіоз.
  2. Кишкові: сальмонельоз, дизентерія, ієрсиніоз тощо.
  3. Носоглоткові: стафілококові, стрептококові тощо.

Перенесене захворювання стає пусковим фактором, який провокує ланцюжок небажаних запальних та імуноалергічних реакцій. У більшості пацієнтів виявляють антиген HLA-B27, що дозволяє припустити сильний вплив генетичного чинника на розвиток патології.

Найважче протікають ті форми артрозу, які спричинені урогенітальними інфекціями.

Патогени проникають усередину клітини і зберігають життєздатність протягом тривалого періоду, тому хвороба погано піддається лікуванню.

Додатково такі інфекції частіше провокують імунні збої, які підтримують тривале запалення та викликають розвиток інших захворювань.

Симптоми та перші ознаки

Перші ознаки артриту з’являються загалом через 2 тижні після перенесеної інфекції. Приступ гострий, супроводжується вираженими симптомами у вигляді підвищення температури, сильної слабкості, головного болю та запалення у суглобах. Зачеплена патологією ділянка шкіри набрякає і червоніє. Дотик до неї викликає посилення болю.

Надалі за відсутності лікування захворювання набуває хронічної форми. Через 3-6 місяців гострі симптоми слабшають або можуть повністю зникнути, проте надалі напади повторюватимуться.

Патологія зачіпає навколосуглобові тканини. Часто на її тлі розвивається підп’ятковий бурсит. Пацієнт скаржиться на сильні болі та обмеження рухливості.

У поодиноких випадках артрит супроводжується висипанням на підошвах і долонях, ураженням нігтів та безболісними ерозіями на слизових оболонках рота. Іноді у хворих збільшуються лімфовузли в області паху.

Групи ризику

Урогенітальну реактивну форму артриту виявляють у людей віком від 20 до 40 років. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки. У групі ризику перебувають люди, які ведуть безладне статеве життя.

Кишкову та носоглоткову форми виявляють у представників обох статей однаково часто. Захворювання протікає важче у людей з високим навантаженням на суглоби, наприклад, у професійних спортсменів або осіб з ожирінням.

Стадії розвитку

Виділяють такі стадії розвитку патології:

  1. Початкову. Вона супроводжується загальними симптомами: головним болем, слабкістю та підвищеною температурою. Пацієнти скаржаться на запалення суглобів, набряки та біль.
  2. Розгорнуту. Запалення поширюється на сусідні суглоби. Іноді спостерігаються шкірні висипання та ураження слизових оболонок. При синдромі Рейтера у пацієнта діагностують уретрит та кон’юнктивіт.
  3. Завершальну. Хворий одужує, або патологія переходить в хронічну форму. Останнє найчастіше спостерігається при урогенітальній інфекції на тлі відсутності лікування.

Локалізація запалення

Найчастіше хвороба зачіпає ноги, проте іноді зустрічається артрит верхніх кінцівок. При носоглоткових інфекціях існує ризик розвитку скронево-щелепної форми.

Артрит нижніх кінцівок

Для цієї патології характерне ураження великих пальців ніг. Надалі запалення поширюється на гомілковостопні та колінні суглоби, іноді – на тазостегнові. Хвороба може торкнутися однієї або обох кінцівок. В останньому випадку запалення найчастіше поширюється асиметрично.

При ураженні гомілковостопних суглобів нерідко формуються шпори п’яти, які заважають ходьбі. Дискомфорт посилюється при навантаженні на хвору ногу.

Запалення в області коліна супроводжується скупченням ексудату. Існує ризик виникнення кіст. Їхній розрив провокує порушення кровообігу.

Артрит нижніх кінцівок
Артрит нижніх кінцівок може торкнутися однієї ноги.

Артрит верхніх кінцівок

Ця форма зустрічається рідше. Її розвиток пов’язують із носоглоткою, у поодиноких випадках – зі стоматологічними інфекціями. Захворювання торкається променево-зап’ясткових, ліктьових та плечових суглобів. Вони погано згинаються, болять, набрякають та червоніють. Пацієнтам стає важко утримувати предмети в руках через дискомфорт.

Скронево-щелепний артрит

Розвиток скронево-щелепної форми пов’язаний зі стоматологічними патологіями, а також інфекційними ураженнями вух та носоглотки. Суглоби червоніють та набрякають. Іноді з’являється асиметричність.

Процес жування стає болючим. Для скронево-щелепної форми характерна гостра або підгостра течія. Вона добре піддається терапії.

Особливості прояву у дітей

У дітей найчастіше спостерігається кишкова форма артриту. Більшість випадків виникає у віковій групі від 1 до 3 років. Це пов’язано з бажанням дитини вивчати зовнішній світ. Багато речей вона пробує на смак, особливо під час прорізування зубів, через що патогени потрапляють у ШКТ.

Носоглоткову форму у дітей діагностують відносно рідко. Урогенітальний різновид найчастіше розвивається у тих випадках, коли дитина була інфікована при проходженні через родові шляхи хворої матері.

Методи діагностики

Для діагностики патології проводять такі аналізи та процедури:

  1. Загальне дослідження крові та сечі. При захворюванні характерна наявність ознак запалення, іноді анемії.
  2. Біохімічне дослідження крові. Оцінюють присутність C-реактивного білка, а також білкові фракції та загальний показник білка.
  3. Імунологічні аналізи. Виявляють наявність інфекції, виключають ревматоїдний артрит.
  4. Дослідження крові шляхом ПЛР. Це свідчить про генетичну природу розвитку патології.
  5. Бактеріальні посіви. Їх проводять для виявлення інфекції та уточнення різновиду патогенів.
  6. Аналіз синовіальної рідини. Він дає змогу виключити гнійний артрит.
  7. Рентгенографію. Її проводять з метою оцінки стану суглобів.
  8. Ультразвукове дослідження. Воно демонструє зміни у м’яких навколосуглобових тканинах.
  9. Артроскопію. Вона застосовується рідко, тому що відноситься до малоінвазивних методів. У процесі фахівець оцінює стан внутрішніх суглобових структур та може видалити патологічні утворення.

У центрі медіагностики ви можете пройти обстеження, щоб виявити наявність реактивного артриту. Фахівці перевірять вас на наявність супутніх захворювань, щоб підібрати комплексну схему терапії.

Обладнання Центру для діагностики

МРТ апарат Toshiba Vantage Elan 1.5 тесла
УЗД апарат Philips AFFINITY 50
Рентгенівський комплекс «Radspeed» SHIMADZU
УЗД апарат GE LOGIQ F8
Рентгенографію
Рентгенографію проводять для діагностування захворювання.

До якого лікаря звернутися

Лікуванням артриту займається артролог чи ревматолог. У Києві такі спеціалісти працюють у центрі «Меддіагностика». Клініка існує вже понад 40 років. Обстеженням та лікуванням пацієнтів займаються лише досвідчені лікарі.

Хто діагностує та лікує болі в суглобах

Гонгальський Володимир Володимирович
Доктор медичних наук, ортопед-травматолог, невролог
Копил Євген Геннадійович
Ортопед-травматолог
Шитюк Михайло Юрійович
Лікар ортопед-травматолог, вертебролог
Жандаров Сергій Володимирович
Лікар-кардіолог
Максімов Григорій Олександрович
Помічник директора

Способи лікування

Насамперед необхідно усунути причину розвитку артриту, тобто інфекцію. Інакше вдасться лише загальмувати прогресування патології, надалі напади повторюватимуться. Препарати призначають залежно від різновиду патогену.

Для зняття дискомфорту застосовують нестероїдні протизапальні засоби. Вони покращують самопочуття пацієнта, позбавляють набряклості та болю. Якщо симптоми виражені сильно, хворому призначають глюкокортикоїдні препарати.

При переході патології у хронічну форму використовують ліки, що пригнічують небажані імунні реакції. Це дозволяє зупинити руйнування суглобів. Додатково можуть бути призначені хондропротектори для прискорення регенерації.

Лікарі рекомендують по можливості відмовитись від продуктів, які часто викликають алергію. До цього списку входять горіхи, яйця, цитруси тощо. Бажано прибрати з меню маринади, соління, копченості та десерти.

Для покращення самопочуття деяким пацієнтам призначають фізіотерапевтичні процедури. Насамперед, це електрофорез, магніто- та лазеротерапія.

Під час відновлення застосовують грязьові обгортання. Після усунення гострих симптомів бажано робити масаж та займатися лікувальною фізкультурою.

Грязьові обгортання
Під час відновлення застосовуються грязьові обгортання.

Відгуки про лікування суглобів у Центрі “Меддіагностика”

Профілактичні заходи

Основний профілактичний захід полягає у запобіганні, своєчасному виявленні та лікуванні інфекції. Реактивний артрит розвивається лише на тлі зараження патогенами, тому чим нижче навантаження на імунну систему пацієнта, тим менший ризик виникнення запалення суглобів.

Хворим рекомендується збалансувати меню, відмовитися від шкідливих звичок та вести рухливий спосіб життя. Бажано підтримувати вагу в межах норми, тому що зайва маса тіла негативно позначається на опорно-руховому апараті.

Можливі ускладнення та наслідки

Прогноз при своєчасному лікуванні патології сприятливий, а ускладнення зустрічаються рідко. Однак за відсутності терапії може початися деформація суглобів.

У важких випадках руйнування тканин здатне призвести до зрощення кісток та втрати рухливості.

Іноді спостерігається гнійне запалення сусідніх тканин із подальшим розвитком сепсису.

При синдромі Рейтера виникають системні ускладнення. Страждають не лише суглоби, а й сечостатева система з органами зору. Якщо пацієнт ігнорує симптоми, справа може дійти до безпліддя та сліпоти.

При глибокому ураженні тканин запалення нирок і сечового міхура стає гнійним. Якщо не надати хворому допомогу, можлива смерть.

Записаться на приём Как проехать

Акції

Лечебно-диагностический центр «Меддиагностика»
Записаться
Позвонить
Как проехать